Зимова колекція
«Поліфонія»
Між вами і світом завжди є діалог. Іноді його починає одяг.
Він стає точкою дотику між тілом, культурою та довкіллям.
У новій колекції теплих речей ми досліджуємо ритм — спільну основу, що об’єднує багатоголосся музики, структури живих екосистем та український вишитий орнамент.
Адже він ніколи не був просто декором. Це спосіб вловити та зафіксувати світовий порядок. Століттями люди передавали ці ритмічні закономірності через візерунки, а сьогодні ми бачимо ті ж самі принципи в будові галактик чи рослин завдяки технологіям. Досліджуючи ці системи, ми знаходимо їхні перегуки і перекладаємо на сучасну візуальну мову.
Так народжується поліфонія — співіснування багатьох голосів та структур, що зливаються в єдине звучання. Ця колекція про одяг, який резонує з вами. І про світ, який завжди відгукується у відповідь.
Основою колекції є жіночі та чоловічі пальта, жакети, жилети та спідниця з натуральних волокон — вовни, кашеміру, котону та шовку. Уперше в каталозі Etnodim з’явилися светри, рукавиці та шарфи, натхненні подільськими візерунками.
Джерелом натхнення для дизайну стали ритміка й чітка геометрія солом’яних хрещиків, орнаментів старовинних рушників та українського верхнього одягу.
Завдяки нетиповим колірним поєднанням, вирізуванню, об’ємній ручній і машинній вишивці вироби звучать неочікувано та стають доповненням сучасного гардероба.
Між вами і світом завжди є діалог. Іноді його починає одяг. Він стає точкою дотику між тілом, культурою та довкіллям.
У новій колекції теплих речей ми досліджуємо ритм — спільну основу, що об’єднує багатоголосся музики, структури живих екосистем та український вишитий орнамент.
Адже він ніколи не був просто декором. Це спосіб вловити та зафіксувати світовий порядок. Століттями люди передавали ці ритмічні закономірності через візерунки, а сьогодні ми бачимо ті ж самі принципи в будові галактик чи рослин завдяки технологіям. Досліджуючи ці системи, ми знаходимо їхні перегуки і перекладаємо на сучасну візуальну мову.
Так народжується поліфонія — співіснування багатьох голосів та структур, що зливаються в єдине звучання. Ця колекція про одяг, який резонує з вами. І про світ, який завжди відгукується у відповідь.
Основою колекції є жіночі та чоловічі пальта, жакети, жилети та спідниця з натуральних волокон — вовни, кашеміру, котону та шовку. Уперше в каталозі Etnodim з’явилися светри, рукавиці та шарфи, натхненні подільськими візерунками.
Джерелом натхнення для дизайну стали ритміка й чітка геометрія солом’яних хрещиків, орнаментів старовинних рушників та українського верхнього одягу.
Завдяки нетиповим колірним поєднанням, вирізуванню, об’ємній ручній і машинній вишивці вироби звучать неочікувано та стають доповненням сучасного гардероба.
Колекція «Поліфонія» вже доступна
на сайті та в шоурумах.
- (1) «Настінні розписи Кам’янеччини», 1927 р.
Джерело: В. Гегенмейстер. - (2) Йорданські хрещики. Села Ульгівок (1932 р.) та Журавці, нині Польща.
Джерело: виставка «Наше Різдво», Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького. - (3) «Chylocladia ovalis». Анна Аткінс (Велика Британія), бл. 1853 р.
Джерело: Метрополітен-музей, Нью-Йорк. - (4) Малюнки на печі. С. Городецьке, Уманщина, 1907–1909 рр.
Джерело: В. Щербаківський, «Орнаментація української хати», 1980 р.
- (5) Соня Делоне, зразок тканини, дата невідома.
- (6) Фрагмент в’язаного каптура. Івано-Франківщина, кін. XIX ст.
Джерело: О. Козакевич, «Мистецтво українського традиційного в’язання». - (7) Фотографія з особистого архіву Etnodim.
- (8) Жителі с. Велдиж (нині Шевченкове), Івано-Франківщина, 1887 р.
Фото: Альфред Сількевич.
- (9) Обряд «Калита» на Андрія Первозванного. Поділля, поч. XX ст.
Джерело: myreport.com.ua. - (10) Фотографія з особистого архіву Etnodim.
- (11) Соня Делоне, зразок тканини, 1928 р.
- (12) Схеми йорданських хрещиків.
Джерело: журнал «Наша Батьківщина», № 1, 1937 р.
- (13) Ковзанярки на річці Тиса. Ясіня, поч. 1930-х рр.
Джерело: архів Михайла Мейсароша, публікація Михайла Марковича у Facebook. - (14) Фотографія з особистого архіву Etnodim.
- (15) Вінтажна фотографія Карла Блоссфельдта.
- (16) Олександр Мурашко, «Дівчина»,
бл. 1906 р.
