Qırım
Кольмек — це традиційна кримськотатарська натільна сорочка, яка сягала середини гомілки або нижче й слугувала білизною. Її шили з натуральних тканин — бавовни, льону чи шовку — й оздоблювали мереживом на рукавах і горловині. Вбрання вирізнялося стриманою колірною гамою: білою, кремовою або молочною.
1
Кримськотатарські орнаменти, які замальовувала Леся Українка під час своєї подорожі Кримом. Джерело: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
2
Леся Українка провела в Криму майже три роки, створивши тут низку важливих творів, зокрема цикл «Кримські спогади». Її ялтинський дім став основою для музею. На жаль, у 2024 році російські окупанти знищили музей і прибрали всі згадки про поетесу, фактично стерши частину культурної пам’яті.
4
Верхній плечовий одяг кримських татарських чоловіків різнився залежно від його призначення. У вжитку були жилети, куртки, жакети та шуби. Куртки мали кілька варіантів, серед яких найпоширенішими були мійтан, марка, курков і арнаут елегі.
73
Асіє Емір-Заде, акторка що народилася 1896 року в Сімферополі. Вона була дружиною відомого кримськотатарського актора Хайрі Емір-Заде. Разом із ним знімалася у фільмі «Алім» , де виконала роль караїмки Сарри — нареченої Аліма. Виступала на сцені Кримського державного татарського театру. Згодом разом із чоловіком переїхала до Баку.
3
Сукня «Адавіє».
72
Інтер’єр осель прикрашали речами з традиційним орнаментом Орьнек. Серед них — рушники (ев-джияр, яг без, софа-пешкір), серветки (іємені), хустки, фіранки, різьблені дерев’яні скрині (сандик) та мідний посуд.
5
«Крим: альбом фотографій», 1885 рік. Джерело: Цифрові колекції Нью-Йоркської бібліотеки
8
Шамаладжа-антер — різновид жіночого халата. Крим, Ялтинський район, кінець ХІХ століття. Джерело: книга Одяг кримських татар кінця XVIII – початку ХХ століття».
Фередже — різновид жіночого халата. Крим, Ялта, кінець ХІХ століття.
Джерело: книга «Одяг кримських татар кінця XVIII – початку ХХ століття».
Фередже — різновид жіночого халата. Крим, Ялта, кінець ХІХ століття.
Джерело: книга «Одяг кримських татар кінця XVIII – початку ХХ століття».
7
Це перший радянський фільм про кримськотатарського народного героя Аліма Айдамака, у якому головні ролі вперше виконали саме кримськотатарські актори — Хайрі та Асіє Емір-заде.
Попри шалений успіх, у 1937 році фільм був заборонений, а всі копії знищені — він повернувся до глядача лише через багато десятиліть.
Попри шалений успіх, у 1937 році фільм був заборонений, а всі копії знищені — він повернувся до глядача лише через багато десятиліть.
6
Назва «Бахчисарай» у перекладі з кримськотатарської означає «сад-палац» — і недарма: місто виросло навколо розкішного Ханського палацу. У його вуличках досі збереглась архітектура, притаманна Кримському ханству — з терасною забудовою, мечетями й затишними двориками.
9
Крим. Глибший та цікавіший, аніж ми його знаємо. Приїжджаючи на півострів за літнім відпочинком, морем і горами, чи помічали ми його душу — корінний народ, про який знаємо так несправедливо мало?
Робота над колекцією стала для нас омріяним квитком у той самий Крим — справжній, неспотворений стереотипами. У цій подорожі ми мали честь доторкнулися до самобутньої ідентичності кримських татар, яку сформували тутешні звичаї, ремесла, мова та релігія. Так народилися сім виробів. Кожен з них розповідає історію цієї землі: через легенду про чоловічі сльози, замальовки Лесі Українки, орнамент Орьнек та красу місцевої природи.
Кримськотатарська культура — це незмірний стос знань і натхнення. Ми розкрили тільки першу його сторінку з думкою про те, що вона надихне вас на подальші пошуки: через кіно, книги та інші джерела.
Робота над колекцією стала для нас омріяним квитком у той самий Крим — справжній, неспотворений стереотипами. У цій подорожі ми мали честь доторкнулися до самобутньої ідентичності кримських татар, яку сформували тутешні звичаї, ремесла, мова та релігія. Так народилися сім виробів. Кожен з них розповідає історію цієї землі: через легенду про чоловічі сльози, замальовки Лесі Українки, орнамент Орьнек та красу місцевої природи.
Кримськотатарська культура — це незмірний стос знань і натхнення. Ми розкрили тільки першу його сторінку з думкою про те, що вона надихне вас на подальші пошуки: через кіно, книги та інші джерела.
Назва міста Ялта, ймовірно, походить від кримськотатарського слова «яли», що означає «на березі».
10
Ханський палац у Бахчисараї — унікальний зразок кримськотатарської палацової архітектури та резиденція династії Ґераїв у 1532–1783 роках. Простір комплексу уособлює мусульманське уявлення про рай на землі: палац-сад із мечеттю, фонтанами, садами, гаремом і Перським садом. Сьогодні він є пам’яткою національного значення та частиною заповідника, внесеного до попереднього списку спадщини ЮНЕСКО.
71
Леся Українка з братом Михайлом на березі Чорного моря. Крим, 1897 рік.
67
У своїй книзі історикиня Гульнара Абдулаєва розповідає тисячолітню історію Криму — від таврів і античних міст до депортацій і окупації 2014 року. Вона знайомить читача з корінними народами півострова — урумами, караїмами, кримчаками — і пояснює, як росія роками переписувала кримську історію.
12
«Крим: альбом фотографій», 1885 рік. Джерело: Цифрові колекції Нью-Йоркської бібліотеки
11
Гребінь для догляду за бородою. Джерело: приватна колекція Рустема Скибіна.
68
Аспр — монета, Генуезьке карбування за правління Хаджи Герая. Місто Кефа, нині Феодосія.
69
Ескіз кисета «Кирим».
70
Взимку кримська татарка вдягала тон, шубу з оксамиту на контрастній підкладці. Іноді шуба оформлялася облямівкою з хутра.
14
Фотографія чоловіка у селі Дерекой. Джерело: архів барона Жозефа де Байя.
13
Футляр для Корану, прикрашений суцільним карбованим орнаментом із витких пагонів, листя та квітів, що підкреслює сакральне значення книги.
15
Вишитий декоративний рушник. Джерело: колекція «Асіє-Зейнеп».
16
Блуза «Орнаменти Лесі».
66
У кримських татар була культура поважного ставлення до води, що знаходило відображення в створенні джерел і фонтанів, які слугували важливими осередками спільноти.
65
Ескіз манжета блузи «Орнаменти Лесі».
17
У традиційному кримськотатарському суспільстві чоловіки мали повністю виголену голову та обов’язково вуса — як вимогу релігійної чистоти в ісламі. Щоб уникнути щоденного п’ятиразового миття, волосся на голові видаляли, а вуса стригли так, щоб не заступали верхню губу. Для догляду за бородою використовували спеціальні гребінці — більші для бороди, менші для вусів.
19
Традиційна двостороння вишивка кримських татар, татар ішлеме, включає понад 60 видів швів. Її вирізняє вишукана гама пастельних кольорів у поєднанні з золотими та срібними нитками.
64
Адавіє Ефендієва казала: «Menim fikirlerim — menim örneklerim» («Мої орнаменти — мої думки»), вбачаючи в кожному візерунку відображення свого внутрішнього світу.
24
Замальовка візерунка з тканого зразка. Крим, Євпаторія, 1930-ті роки.
Джерело: книга «Одяг кримських татар кінця XVIII – початку ХХ століття».
Джерело: книга «Одяг кримських татар кінця XVIII – початку ХХ століття».
18
Кушак — жіночий пояс. Наприкінці XIX — на початку XX століття весільні пояси з пряжкою були важливою частиною жіночого вбрання кримських татар. Їх носили з дитинства, готували в посаг і зберігали як родинну цінність. Матеріал, орнамент і складність оздоблення відображали статус родини.
20
Мечеть у місті Алупка.
21
Гугюм, мідний глек, використовували для перенесення води від джерела. Завдяки широкому денцю та вузькій шийці він був безпечний для перенесення навіть гірськими стежками — його легко було нести на плечі й ставити на землю, не ризикуючи перекинути.
25
Євгенія Спаська — українська мистецтвознавиця, етнографиня й учена, яка врятувала від забуття сотні зразків народного орнаменту, зокрема кримськотатарську вишивку. Завдяки її наполегливій праці збереглася колекція Олександри Петрової — понад 700 малюнків і 400 чернеток — одне з найцінніших зібрань кримськотатарських візерунків.
26
Фрагмент візерунка вишивки на рушник. Фрагмент. Автор: А.А. Сакс (де Ленс).
29
Фрагмент візерунка вишивки на рушник. Фрагмент. Автор: А.А. Сакс (де Ленс).
23
Кімната нареченої вирізнялася особливо багатим оздобленням. До весілля дівчина разом із подругами власноруч вишивала сотні побутових речей для посагу. У день весілля кімнату прикрашали мотузками, на які вивішували розшиті тканини та одяг, створюючи ефект святкового обрамлення простору.
22
Мечеть Айя-Софія. Крим, селище Гурзуф, 1905-1910 роки.
35
Хаджі Іслам Девлет. Джерело.
27
Вікові відмінності в костюмі кримськотатарських жінок проявлялися насамперед у довжині верхнього одягу та колірній гамі. Чим старшою була жінка, тим довше було її плаття, антер, і головне покривало, марама. Літні жінки надавали перевагу темним кольорам в одязі, поєднуючи їх із білими головними уборами, тоді як молодші й незаміжні обирали світліші та яскравіші відтінки.
28
Дівчата у Посольському садку Ханського палацу. Бахчисарай, 1920-ті роки.
30
Евджіяр — декоративний рушник. Крим, кінець XIX – початок XX століття. Джерело: Національний музей українського народного декоративного мистецтва.
34
Кримськотатарські театральні традиції беруть початок ще з XV століття, коли при ханських палацах ставили вистави з пригодницькими сюжетами та місцевим колоритом. У 1923 році в Сімферополі відкрився Кримськотатарський драматичний театр, який пережив свій розквіт у 1920–30-х роках, допоки його не знищили сталінські репресії. Відродження театру відбулося в 1990 році, сьогодні він має статус академічного.
32
«Кримський Інжир» (Qırım İnciri) — це українсько-кримськотатарський літературний конкурс, заснований у 2018 році. Його мета — підтримати авторів, які пишуть про Крим або кримськотатарською мовою. Конкурс охоплює прозу, поезію, есеїстику та переклади, а найкращі твори публікуються в однойменній антології.
31
Блуза «Орьнек» ніжно-зелена.
33
Зоре Аблямітова (праворуч) — дослідниця, вчена, яка відкрила і вперше описала явище линяння деяких чорноморських риб. Написала понад 100 наукових праць. І увійшла в історію як перша кримськотатарська жінка-парашутистка.
36
У грудні 1917 року відбувся перший Курултай кримськотатарського народу — історичне зібрання, на якому було проголошено Кримську Народну Республіку, ухвалено Конституцію й засновано Меджліс. Ця подія стала визначальною в історії кримських татар і стала символом державницької традиції. У 1991 році Курултай було відновлено: він знову заявив про національний суверенітет народу й обрав Мустафу Джемілєва головою Меджлісу.
63
«Дві жінки на вулиці Бахчисарая». Авторка Жаба Н. Джерело: Бахчисарайський музей-заповідник.
58
Передні частини костюмів, комірці та шарфи. Джерело: Цифрові колекції Нью-Йоркської бібліотеки.
37
Кісе (кисет) — невеликий вишитий мішечок для дрібниць. Цей аксесуар слугував торбинкою для тютюну, монет, кресала та інших невеликих предметів. Його оздоблювали шовковими або металевими нитками, часто з обох боків, використовуючи традиційний кримськотатарський орнамент орьнек.
38
Чоловіча сорочка «Чорне озеро».
62
Кримські сосни можуть існувати понад 500 років і мають здатність укорінюватися навіть у тріщинах скель. Їхнє коріння настільки сильне, що може «розривати» каміння, пробиваючись у найменші щілини. Завдяки цій особливості кримські сосни часто ростуть на карнизах гірських урвищ, створюючи враження дерев, що висять у повітрі — це один із найбільш упізнаваних образів кримського ландшафту.
59
Легенда поетично тлумачить символіку фонтану: мармурова квітка на верхівці споруди роняє сльози. Сльози наповнюють горем чашу серця (найбільшу чашу). Час загоює рани й скорбота вщухає (пари менших чаш). Але пам'ять поновлює біль (середня велика чаша). Так страждання змінюються просвітленням, доки людина не наблизиться до порогу вічності — його символізує спіраль коло підняжжя споруди.
39
Кримськотатарський орнамент орьнек — візерунок з цілою системою символів, які закодовують уявлення про рід, дім, любов і памʼять. У 2021 році орьнек увійшов до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО — завдяки зусиллям майстрів і дослідників, які після депортації повернулися додому і відродили ремесло майже з нуля. Якщо знати мову символів, орьнек можна «читати», як книгу.
42
Жіночий верхній одяг складався з сукні антер і жакета марка або хирха. Сукня антер мала особливу конструкцію: вузькі рукави з трикутним або трапецієподібним низом повністю закривали долоні, а застібка з характерним колінчастим виступом дозволяла регулювати розмір виробу. До кінця XIX століття крій сукні дещо модернізувався, зберігаючи традиційні елементи.
61
У Бахчисараї кримськотатарські будинки зазвичай були двоповерховими: нижній, кам’яний, служив господарським потребам, верхній, дерев’яний — житловим. Верхній поверх часто виступав над нижнім, утворюючи навіс, а між жіночою та чоловічою половинами влаштовували спільну веранду зі сходами на терасу.
60
Марама — святковий жіночий головний убір кримських татар. Крим, місто Бахчисарай, початок ХХ століття.Джерело: приватна збірка Ельміри Сеіт-Аметової. Український Інститут Історії Моди.
40
Шербенти, дівочий головний шарф, виготовлявся з бавовняної тканини прорідженої структури або з тонкої кисеї білого кольору, яку привозили з Туреччини або Закавказзя.
41
Картина «Гурзуф вночі», 1983 рік. Автор: Сеїтхаліл Османов.
57
Кримськотатарські жінки, кінець XIX – початок XX століття.
56
Фрагмент вишивки. Джерело: Бахчисарайський історико-культурний заповідник «Автентична Україна».
43
Блуза «Орьнек» молочна.
54
Пряля. Місто Бахчисарай, 1920-і рр. Фото: Усеїн Боданінський. Джерело: книга листівок «Кримські татари. Crimean Tatars. Qirim Tatarlar». Майстер книг, Київ, 2020 рік.
46
Учкур, весільний пояс із вишитим родовим деревом, досі дарують нареченому як важливий оберіг і послання в майбутнє. Його, як і інші весільні речі, нині часто створюють професійні вишивальниці за ескізом, узгодженим із нареченою, адже в орнаменті закладена її мрія про майбутню родину.
45
Адавіє Ефендієва (1879–1944) — одна з найвидатніших кримськотатарських художниць-вишивальниць, яка створила понад 500 орнаментальних композицій, стали основою продукції всіх артілей Криму у 1930-х роках. Її роботи експонувалися в Європі та США, але сама майстриня загинула в засланні під Самаркандом під час депортації 1944 року.
47
Мінарет — це висока вежа при мечеті, з якої муедзин закликає мусульман на молитву. В кримськотатарській архітектурі мінарети часто є елементом мечетей, наприклад, у Бахчисараї та Судаку, де вони мають свою унікальну стилістику.
44
Графіка. Авторка: Севіля Наріман Кізі.
49
Сукня Антер. Крим, XIX століття.
55
Чоловіча подовжена сорочка «Кольмек».
52
Кава була не лише важливою частиною кримськотатарської кухні, а й невіддільним елементом культури. Її готували за допомогою ручної кавоварки, а кавник був обов’язковим предметом на кожному столі. До напою традиційно подавали халву та різноманітні варення. Наприкінці XIX століття в Бахчисараї працювали 62 кав’ярні.
53
Ткацтво займало важливе місце як у професійному ремеслі, так і в повсякденному побуті кримських татар. Геометризовані форми орнаменту Орьнек особливо виразно проявлялися у ткацьких виробах та килимах. У роботі використовували льон, бавовну, вовну й шовк, а найбільш цінувалися лляні тканини ручної роботи — м’які та ніжні на дотик.
48
Жіноча шаль на голову під назвою марама була традиційним головним убором заміжніх жінок. Вона мала бути настільки довгою, щоб у стоячому положенні прикривати кисті рук, а в сидячому — повністю огортати тіло.
50
Фонтан сліз — поетична пам'ятка, яка знаходиться у Ханському палаці, що у місті Бахчисарай. За легендою фонтан звелів побудувати хан Кирим Ґерай на згадку про своє втрачене кохання. Його створив іранський майстер Омер, закарбувавши в камені чоловічу сльозу — символ втрати, кохання та гіркого каяття.
51
Сукня «Адавіє».
72
Асіє Емір-Заде, акторка що народилася 1896 року в Сімферополі. Вона була дружиною відомого кримськотатарського актора Хайрі Емір-Заде. Разом із ним знімалася у фільмі «Алім» , де виконала роль караїмки Сарри — нареченої Аліма. Виступала на сцені Кримського державного татарського театру. Згодом разом із чоловіком переїхала до Баку.
3
Леся Українка провела в Криму майже три роки, створивши тут низку важливих творів, зокрема цикл «Кримські спогади». Її ялтинський дім став основою для музею. На жаль, у 2024 році російські окупанти знищили музей і прибрали всі згадки про поетесу, фактично стерши частину культурної пам’яті.
4
«Крим: альбом фотографій», 1885 рік. Джерело: Цифрові колекції Нью-Йоркської бібліотеки
11
Кримськотатарські жінки, кінець XIX – початок XX століття.
56
Назва «Бахчисарай» у перекладі з кримськотатарської означає «сад-палац» — і недарма: місто виросло навколо розкішного Ханського палацу. У його вуличках досі збереглась архітектура, притаманна Кримському ханству — з терасною забудовою, мечетями й затишними двориками.
9
Гребінь для догляду за бородою. Джерело: приватна колекція Рустема Скибіна.
68
У своїй книзі історикиня Гульнара Абдулаєва розповідає тисячолітню історію Криму — від таврів і античних міст до депортацій і окупації 2014 року. Вона знайомить читача з корінними народами півострова — урумами, караїмами, кримчаками — і пояснює, як росія роками переписувала кримську історію.
12
Кольмек — це традиційна кримськотатарська натільна сорочка, яка сягала середини гомілки або нижче й слугувала білизною. Її шили з натуральних тканин — бавовни, льону чи шовку — й оздоблювали мереживом на рукавах і горловині. Вбрання вирізнялося стриманою колірною гамою: білою, кремовою або молочною.
1
Фотографія чоловіка у селі Дерекой. Джерело: архів барона Жозефа де Байя.
13
Кримськотатарські орнаменти, які замальовувала Леся Українка під час своєї подорожі Кримом. Джерело: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
2
«Крим: альбом фотографій», 1885 рік. Джерело: Цифрові колекції Нью-Йоркської бібліотеки
8
Взимку кримська татарка вдягала тон, шубу з оксамиту на контрастній підкладці. Іноді шуба оформлялася облямівкою з хутра.
14
Крим. Глибший та цікавіший, аніж ми його знаємо. Приїжджаючи на півострів за літнім відпочинком, морем і горами, чи помічали ми його душу — корінний народ, про який знаємо так несправедливо мало?
Робота над колекцією стала для нас омріяним квитком у той самий Крим — справжній, неспотворений стереотипами. У цій подорожі ми мали честь доторкнулися до самобутньої ідентичності кримських татар, яку сформували тутешні звичаї, ремесла, мова та релігія. Так народилися сім виробів. Кожен з них розповідає історію цієї землі: через легенду про чоловічі сльози, замальовки Лесі Українки, орнамент Орьнек та красу місцевої природи.
Кримськотатарська культура — це незмірний стос знань і натхнення. Ми розкрили тільки першу його сторінку з думкою про те, що вона надихне вас на подальші пошуки: через кіно, книги та інші джерела.
Робота над колекцією стала для нас омріяним квитком у той самий Крим — справжній, неспотворений стереотипами. У цій подорожі ми мали честь доторкнулися до самобутньої ідентичності кримських татар, яку сформували тутешні звичаї, ремесла, мова та релігія. Так народилися сім виробів. Кожен з них розповідає історію цієї землі: через легенду про чоловічі сльози, замальовки Лесі Українки, орнамент Орьнек та красу місцевої природи.
Кримськотатарська культура — це незмірний стос знань і натхнення. Ми розкрили тільки першу його сторінку з думкою про те, що вона надихне вас на подальші пошуки: через кіно, книги та інші джерела.
Ханський палац у Бахчисараї — унікальний зразок кримськотатарської палацової архітектури та резиденція династії Ґераїв у 1532–1783 роках. Простір комплексу уособлює мусульманське уявлення про рай на землі: палац-сад із мечеттю, фонтанами, садами, гаремом і Перським садом. Сьогодні він є пам’яткою національного значення та частиною заповідника, внесеного до попереднього списку спадщини ЮНЕСКО.
71
Верхній плечовий одяг кримських татарських чоловіків різнився залежно від його призначення. У вжитку були жилети, куртки, жакети та шуби. Куртки мали кілька варіантів, серед яких найпоширенішими були мійтан, марка, курков і арнаут елегі.
73
Блуза «Орьнек» молочна.
54
Леся Українка з братом Михайлом на березі Чорного моря. Крим, 1897 рік.
67
Назва міста Ялта, ймовірно, походить від кримськотатарського слова «яли», що означає «на березі».
10
Інтер’єр осель прикрашали речами з традиційним орнаментом Орьнек. Серед них — рушники (ев-джияр, яг без, софа-пешкір), серветки (іємені), хустки, фіранки, різьблені дерев’яні скрині (сандик) та мідний посуд.
5
Хаджі Іслам Девлет. Джерело.
27
Замальовка візерунка з тканого зразка. Крим, Євпаторія, 1930-ті роки.
Джерело: книга «Одяг кримських татар кінця XVIII – початку ХХ століття».
Джерело: книга «Одяг кримських татар кінця XVIII – початку ХХ століття».
18
Вишитий декоративний рушник. Джерело: колекція «Асіє-Зейнеп».
16
У кримських татар була культура поважного ставлення до води, що знаходило відображення в створенні джерел і фонтанів, які слугували важливими осередками спільноти.
65
Кушак — жіночий пояс. Наприкінці XIX — на початку XX століття весільні пояси з пряжкою були важливою частиною жіночого вбрання кримських татар. Їх носили з дитинства, готували в посаг і зберігали як родинну цінність. Матеріал, орнамент і складність оздоблення відображали статус родини.
20
Ескіз кисета «Кирим».
70
Графіка. Авторка: Севіля Наріман Кізі.
49
«Кримський Інжир» (Qırım İnciri) — це українсько-кримськотатарський літературний конкурс, заснований у 2018 році. Його мета — підтримати авторів, які пишуть про Крим або кримськотатарською мовою. Конкурс охоплює прозу, поезію, есеїстику та переклади, а найкращі твори публікуються в однойменній антології.
31
Чоловіча сорочка «Чорне озеро».
62
Адавіє Ефендієва казала: «Menim fikirlerim — menim örneklerim» («Мої орнаменти — мої думки»), вбачаючи в кожному візерунку відображення свого внутрішнього світу.
24
Фрагмент візерунка вишивки на рушник. Фрагмент. Автор: А.А. Сакс (де Ленс).
23
Гугюм, мідний глек, використовували для перенесення води від джерела. Завдяки широкому денцю та вузькій шийці він був безпечний для перенесення навіть гірськими стежками — його легко було нести на плечі й ставити на землю, не ризикуючи перекинути.
25
Ескіз манжета блузи «Орнаменти Лесі».
17
Дівчата у Посольському садку Ханського палацу. Бахчисарай, 1920-ті роки.
30
Євгенія Спаська — українська мистецтвознавиця, етнографиня й учена, яка врятувала від забуття сотні зразків народного орнаменту, зокрема кримськотатарську вишивку. Завдяки її наполегливій праці збереглася колекція Олександри Петрової — понад 700 малюнків і 400 чернеток — одне з найцінніших зібрань кримськотатарських візерунків.
26
Мечеть Айя-Софія. Крим, селище Гурзуф, 1905-1910 роки.
35
Вікові відмінності в костюмі кримськотатарських жінок проявлялися насамперед у довжині верхнього одягу та колірній гамі. Чим старшою була жінка, тим довше було її плаття, антер, і головне покривало, марама. Літні жінки надавали перевагу темним кольорам в одязі, поєднуючи їх із білими головними уборами, тоді як молодші й незаміжні обирали світліші та яскравіші відтінки.
28
Фрагмент візерунка вишивки на рушник. Фрагмент. Автор: А.А. Сакс (де Ленс).
29
Евджіяр — декоративний рушник. Крим, кінець XIX – початок XX століття. Джерело: Національний музей українського народного декоративного мистецтва.
34
Мечеть у місті Алупка.
21
Кімната нареченої вирізнялася особливо багатим оздобленням. До весілля дівчина разом із подругами власноруч вишивала сотні побутових речей для посагу. У день весілля кімнату прикрашали мотузками, на які вивішували розшиті тканини та одяг, створюючи ефект святкового обрамлення простору.
22
Традиційна двостороння вишивка кримських татар, татар ішлеме, включає понад 60 видів швів. Її вирізняє вишукана гама пастельних кольорів у поєднанні з золотими та срібними нитками.
64
Шамаладжа-антер — різновид жіночого халата. Крим, Ялтинський район, кінець ХІХ століття. Джерело: книга Одяг кримських татар кінця XVIII – початку ХХ століття».
Фередже — різновид жіночого халата. Крим, Ялта, кінець ХІХ століття.
Джерело: книга «Одяг кримських татар кінця XVIII – початку ХХ століття».
Фередже — різновид жіночого халата. Крим, Ялта, кінець ХІХ століття.
Джерело: книга «Одяг кримських татар кінця XVIII – початку ХХ століття».
7
Легенда поетично тлумачить символіку фонтану: мармурова квітка на верхівці споруди роняє сльози. Сльози наповнюють горем чашу серця (найбільшу чашу). Час загоює рани й скорбота вщухає (пари менших чаш). Але пам'ять поновлює біль (середня велика чаша). Так страждання змінюються просвітленням, доки людина не наблизиться до порогу вічності — його символізує спіраль коло підняжжя споруди.
39
Передні частини костюмів, комірці та шарфи. Джерело: Цифрові колекції Нью-Йоркської бібліотеки.
37
Зоре Аблямітова (праворуч) — дослідниця, вчена, яка відкрила і вперше описала явище линяння деяких чорноморських риб. Написала понад 100 наукових праць. І увійшла в історію як перша кримськотатарська жінка-парашутистка.
36
Кримськотатарські театральні традиції беруть початок ще з XV століття, коли при ханських палацах ставили вистави з пригодницькими сюжетами та місцевим колоритом. У 1923 році в Сімферополі відкрився Кримськотатарський драматичний театр, який пережив свій розквіт у 1920–30-х роках, допоки його не знищили сталінські репресії. Відродження театру відбулося в 1990 році, сьогодні він має статус академічного.
32
У традиційному кримськотатарському суспільстві чоловіки мали повністю виголену голову та обов’язково вуса — як вимогу релігійної чистоти в ісламі. Щоб уникнути щоденного п’ятиразового миття, волосся на голові видаляли, а вуса стригли так, щоб не заступали верхню губу. Для догляду за бородою використовували спеціальні гребінці — більші для бороди, менші для вусів.
19
У грудні 1917 року відбувся перший Курултай кримськотатарського народу — історичне зібрання, на якому було проголошено Кримську Народну Республіку, ухвалено Конституцію й засновано Меджліс. Ця подія стала визначальною в історії кримських татар і стала символом державницької традиції. У 1991 році Курултай було відновлено: він знову заявив про національний суверенітет народу й обрав Мустафу Джемілєва головою Меджлісу.
63
«Дві жінки на вулиці Бахчисарая». Авторка Жаба Н. Джерело: Бахчисарайський музей-заповідник.
58
Блуза «Орнаменти Лесі».
66
Кісе (кисет) — невеликий вишитий мішечок для дрібниць. Цей аксесуар слугував торбинкою для тютюну, монет, кресала та інших невеликих предметів. Його оздоблювали шовковими або металевими нитками, часто з обох боків, використовуючи традиційний кримськотатарський орнамент орьнек.
38
Кримськотатарський орнамент орьнек — візерунок з цілою системою символів, які закодовують уявлення про рід, дім, любов і памʼять. У 2021 році орьнек увійшов до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО — завдяки зусиллям майстрів і дослідників, які після депортації повернулися додому і відродили ремесло майже з нуля. Якщо знати мову символів, орьнек можна «читати», як книгу.
42
Ткацтво займало важливе місце як у професійному ремеслі, так і в повсякденному побуті кримських татар. Геометризовані форми орнаменту Орьнек особливо виразно проявлялися у ткацьких виробах та килимах. У роботі використовували льон, бавовну, вовну й шовк, а найбільш цінувалися лляні тканини ручної роботи — м’які та ніжні на дотик.
48
Жіноча шаль на голову під назвою марама була традиційним головним убором заміжніх жінок. Вона мала бути настільки довгою, щоб у стоячому положенні прикривати кисті рук, а в сидячому — повністю огортати тіло.
50
Мінарет — це висока вежа при мечеті, з якої муедзин закликає мусульман на молитву. В кримськотатарській архітектурі мінарети часто є елементом мечетей, наприклад, у Бахчисараї та Судаку, де вони мають свою унікальну стилістику.
44
Кава була не лише важливою частиною кримськотатарської кухні, а й невіддільним елементом культури. Її готували за допомогою ручної кавоварки, а кавник був обов’язковим предметом на кожному столі. До напою традиційно подавали халву та різноманітні варення. Наприкінці XIX століття в Бахчисараї працювали 62 кав’ярні.
53
Це перший радянський фільм про кримськотатарського народного героя Аліма Айдамака, у якому головні ролі вперше виконали саме кримськотатарські актори — Хайрі та Асіє Емір-заде.
Попри шалений успіх, у 1937 році фільм був заборонений, а всі копії знищені — він повернувся до глядача лише через багато десятиліть.
Попри шалений успіх, у 1937 році фільм був заборонений, а всі копії знищені — він повернувся до глядача лише через багато десятиліть.
6
Фонтан сліз — поетична пам'ятка, яка знаходиться у Ханському палаці, що у місті Бахчисарай. За легендою фонтан звелів побудувати хан Кирим Ґерай на згадку про своє втрачене кохання. Його створив іранський майстер Омер, закарбувавши в камені чоловічу сльозу — символ втрати, кохання та гіркого каяття.
51
Учкур, весільний пояс із вишитим родовим деревом, досі дарують нареченому як важливий оберіг і послання в майбутнє. Його, як і інші весільні речі, нині часто створюють професійні вишивальниці за ескізом, узгодженим із нареченою, адже в орнаменті закладена її мрія про майбутню родину.
45
Кримські сосни можуть існувати понад 500 років і мають здатність укорінюватися навіть у тріщинах скель. Їхнє коріння настільки сильне, що може «розривати» каміння, пробиваючись у найменші щілини. Завдяки цій особливості кримські сосни часто ростуть на карнизах гірських урвищ, створюючи враження дерев, що висять у повітрі — це один із найбільш упізнаваних образів кримського ландшафту.
59
Пряля. Місто Бахчисарай, 1920-і рр. Фото: Усеїн Боданінський. Джерело: книга листівок «Кримські татари. Crimean Tatars. Qirim Tatarlar». Майстер книг, Київ, 2020 рік.
46
Блуза «Орьнек» ніжно-зелена.
33
Футляр для Корану, прикрашений суцільним карбованим орнаментом із витких пагонів, листя та квітів, що підкреслює сакральне значення книги.
15
Картина «Гурзуф вночі», 1983 рік. Автор: Сеїтхаліл Османов.
57
У Бахчисараї кримськотатарські будинки зазвичай були двоповерховими: нижній, кам’яний, служив господарським потребам, верхній, дерев’яний — житловим. Верхній поверх часто виступав над нижнім, утворюючи навіс, а між жіночою та чоловічою половинами влаштовували спільну веранду зі сходами на терасу.
60
Жіночий верхній одяг складався з сукні антер і жакета марка або хирха. Сукня антер мала особливу конструкцію: вузькі рукави з трикутним або трапецієподібним низом повністю закривали долоні, а застібка з характерним колінчастим виступом дозволяла регулювати розмір виробу. До кінця XIX століття крій сукні дещо модернізувався, зберігаючи традиційні елементи.
61
Адавіє Ефендієва (1879–1944) — одна з найвидатніших кримськотатарських художниць-вишивальниць, яка створила понад 500 орнаментальних композицій, стали основою продукції всіх артілей Криму у 1930-х роках. Її роботи експонувалися в Європі та США, але сама майстриня загинула в засланні під Самаркандом під час депортації 1944 року.
47
Аспр — монета, Генуезьке карбування за правління Хаджи Герая. Місто Кефа, нині Феодосія.
69
Марама — святковий жіночий головний убір кримських татар. Крим, місто Бахчисарай, початок ХХ століття.Джерело: приватна збірка Ельміри Сеіт-Аметової. Український Інститут Історії Моди.
40
Сукня Антер. Крим, XIX століття.
55
Фрагмент вишивки. Джерело: Бахчисарайський історико-культурний заповідник «Автентична Україна».
43
Шербенти, дівочий головний шарф, виготовлявся з бавовняної тканини прорідженої структури або з тонкої кисеї білого кольору, яку привозили з Туреччини або Закавказзя.
41
Чоловіча подовжена сорочка «Кольмек».
52
1.
Кольмек — натільна сорочка.
Крим, село Шелень, кінець ХІХ – початок XX століття.
Крим, село Шелень, кінець ХІХ – початок XX століття.
2.
Кримськотатарські орнаменти, які замальовувала Леся Українка під час своєї подорожі Кримом. Джерело: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
3.
Асіє Емір-Заде, акторка що народилася 1896 року в Сімферополі. Вона була дружиною відомого кримськотатарського актора Хайрі Емір-Заде. Разом із ним знімалася у фільмі «Алім» , де виконала роль караїмки Сарри — нареченої Аліма. Виступала на сцені Кримського державного татарського театру. Згодом разом із чоловіком переїхала до Баку.
4.
Леся Українка в Криму. Парк Чукурлар, 1897 рік.
Джерело: зібрання творів «Наукова думка», 1976 рік.
Джерело: зібрання творів «Наукова думка», 1976 рік.
5.
Спальня в кримськотатарському будинку. Крим, Село Демірджі, 1908 рік.
Фото: М. Дубровський. Джерело: Фототека МАЕ №1299-12.
Фото: М. Дубровський. Джерело: Фототека МАЕ №1299-12.
6.
Афіша до фільму «Алім». Ялта, Друга кінофабрика ВУФКУ, 1926 рік.
Джерело: ВУФКУ
Джерело: ВУФКУ
7.
Шамаладжа-антер — різновид жіночого халата. Крим, Ялтинський район, кінець ХІХ століття. Джерело: книга Одяг кримських татар кінця XVIII – початку ХХ століття».
Фередже — різновид жіночого халата. Крим, Ялта, кінець ХІХ століття.
Джерело: книга «Одяг кримських татар кінця XVIII – початку ХХ століття».
Фередже — різновид жіночого халата. Крим, Ялта, кінець ХІХ століття.
Джерело: книга «Одяг кримських татар кінця XVIII – початку ХХ століття».
8.
«Крим: альбом фотографій», 1885 рік. Джерело: Цифрові колекції Нью-Йоркської бібліотеки
9.
Назва «Бахчисарай» у перекладі з кримськотатарської означає «сад-палац» — і недарма: місто виросло навколо розкішного Ханського палацу. У його вуличках досі збереглась архітектура, притаманна Кримському ханству — з терасною забудовою, мечетями й затишними двориками.
10.
Назва міста Ялта, ймовірно, походить від кримськотатарського слова «яли», що означає «на березі».
11.
«Крим: альбом фотографій», 1885 рік. Джерело: Цифрові колекції Нью-Йоркської бібліотеки
12.
У своїй книзі історикиня Гульнара Абдулаєва розповідає тисячолітню історію Криму — від таврів і античних міст до депортацій і окупації 2014 року. Вона знайомить читача з корінними народами півострова — урумами, караїмами, кримчаками — і пояснює, як росія роками переписувала кримську історію.
13.
Фотографія чоловіка у селі Дерекой. Джерело: архів барона Жозефа де Байя.
14.
Куртка жіноча. Місто Бахчисарай, початок ХХ століття. Джерело: РЕМ 803-5
15.
Футляр для Корану, XIX століття. Джерело: Національний музей історії України.
16.
Вишитий декоративний рушник. Джерело: колекція «Асіє-Зейнеп».
17.
Ескіз манжета блузи «Орнаменти Лесі».
18.
Замальовка візерунка з тканого зразка. Крим, Євпаторія, 1930-ті роки.
Джерело: книга «Одяг кримських татар кінця XVIII – початку ХХ століття».
Джерело: книга «Одяг кримських татар кінця XVIII – початку ХХ століття».
19.
Гребінь для догляду за бородою. Джерело: приватна колекція Рустема Скибіна.
20.
Кушак — жіночий пояс. Наприкінці XIX — на початку XX століття весільні пояси з пряжкою були важливою частиною жіночого вбрання кримських татар. Їх носили з дитинства, готували в посаг і зберігали як родинну цінність. Матеріал, орнамент і складність оздоблення відображали статус родини.
21.
Мечеть у місті Алупка.
22.
Вітальня у кримськотатарському будинку. Ялта, селище Гурзуф, 1908 рік.
23.
Фрагмент візерунка вишивки на рушник. Фрагмент. Автор: А.А. Сакс (де Ленс).
24.
Адавіє Ефендієва казала: «Menim fikirlerim — menim örneklerim» («Мої орнаменти — мої думки»), вбачаючи в кожному візерунку відображення свого внутрішнього світу.
25.
Гугюм — глек для води, XIX століття. Джерело: Національний музей історії України.
26.
Малюнок вишивки на чоловічому поясі. Авторка: Євгенія Спаська.
27.
Хаджі Іслам Девлет. Джерело.
28.
Жінка, загорнута у покривало. Місто Бахчисарай, 1913 рік. Джерело: РЕМ 8989-24.
29.
Фрагмент візерунка вишивки на рушник. Фрагмент. Автор: А.А. Сакс (де Ленс).
30.
Дівчата у Посольському садку Ханського палацу. Бахчисарай, 1920-ті роки.
31.
Обкладинка книги «Кримський інжир». Укладачі: Алім Алієв, Анастасія Левкова. Дизайн обкладинки: Іван Шкоропад, Назар Гайдучик ВСЛ, 2023 рік.
32.
Кримськотатарські театральні традиції беруть початок ще з XV століття, коли при ханських палацах ставили вистави з пригодницькими сюжетами та місцевим колоритом. У 1923 році в Сімферополі відкрився Кримськотатарський драматичний театр, який пережив свій розквіт у 1920–30-х роках, допоки його не знищили сталінські репресії. Відродження театру відбулося в 1990 році, сьогодні він має статус академічного.
33.
Блуза «Орьнек» ніжно-зелена.
34.
Евджіяр — декоративний рушник. Крим, кінець XIX – початок XX століття. Джерело: Національний музей українського народного декоративного мистецтва.
35.
Мечеть Айя-Софія. Крим, селище Гурзуф, 1905-1910 роки.
36.
Зоре Аблямітова (праворуч) — дослідниця, вчена, яка відкрила і вперше описала явище линяння деяких чорноморських риб. Написала понад 100 наукових праць. І увійшла в історію як перша кримськотатарська жінка-парашутистка.
37.
Передні частини костюмів, комірці та шарфи. Джерело: Цифрові колекції Нью-Йоркської бібліотеки.
38.
Кисет. Крим, місто Бахчисарай, кінець ХІХ століття. Джерело: РЕМ 803-25.
39.
Фрагмент Фонтану сліз. Ханський палац у Бахчисараї. Фото: Клименко Тетяна.
40.
Марама — святковий жіночий головний убір кримських татар. Крим, місто Бахчисарай, початок ХХ століття.Джерело: приватна збірка Ельміри Сеіт-Аметової. Український Інститут Історії Моди.
41.
«Шербенте», робота та малюнок А. Аблякимової, село Отузи, 1912 рік. Джерело: книга «Орнаментальне шиття Криму», Поліна Чепуріна, 1938 рік.
42.
Зразок кримськотатарської вишивки періоду ХІХ–ХХ століття. Джерело: Фонд Ялтинського історико-літературного музею.
43.
Фрагмент вишивки. Джерело: Бахчисарайський історико-культурний заповідник «Автентична Україна».
44.
Вид мінарета Орта-джамі в Бахчисараї. 1870-1880-ті роки. Фотограф невідомий.
45.
Учкур — весільний пояс нареченого.
Крим, кінець XIX століття.
Джерело: Національний музей українського народного декоративного мистецтва.
Крим, кінець XIX століття.
Джерело: Національний музей українського народного декоративного мистецтва.
46.
Пряля. Місто Бахчисарай, 1920-і рр. Фото: Усеїн Боданінський. Джерело: книга листівок «Кримські татари. Crimean Tatars. Qirim Tatarlar». Майстер книг, Київ, 2020 рік.
47.
Ойма — вирізка. Травень, 1943 рік. Авторка: Адавіє Ефендієва. Джерело: Кримський республіканський краєзнавчий музей.
48.
Ткаля. Крим, Фото: Усеїн Боданінський. Джерело: книга листівок «Кримські татари. Crimean Tatars. Qirim Tatarlar». Майстер книг, Київ, 2020 рік.
49.
Графіка. Авторка: Севіля Наріман Кізі.
50.
Жінка в національному костюмі. Крим, село Глибокий яр (Улакли), 1938 рік. Джерело: МАЕ І 1750-67
51.
Літографія «Фонтан сліз в Бахчисараї». Джерело: альбом В. Пасіка, 1838–1840 роки.
52.
Чоловіча подовжена сорочка «Кольмек».
53.
Приготування кави, 1920-ті роки. Фото: Усеїн Боданінський. Джерело: книга листівок «Кримські татари. Crimean Tatars. Qirim Tatarlar». Майстерня книги, Київ, 2020 рік.
54.
Блуза «Орьнек» молочна.
55.
Сукня Антер. Крим, XIX століття.
56.
Кримськотатарські жінки, кінець XIX – початок XX століття.
57.
Картина «Гурзуф вночі», 1983 рік. Автор: Сеїтхаліл Османов.
58.
«Дві жінки на вулиці Бахчисарая». Авторка Жаба Н. Джерело: Бахчисарайський музей-заповідник.
59.
Чоловік дорогою до водоспаду Учан-Су,1891 рік. Джерело: фотоархів О. Живаго.
60.
Місто Бахчисарай, 1900 – 1920-ті роки.
61.
Шамаладжа антер — сукня з дамаського шовку. Крим, XIX століття.
62.
Чоловіча сорочка «Чорне озеро».
63.
Другий Курултай (національний з'їзд) кримськотатарського народу. Сімферополь, місцевий Палац профспілок, 26 червня 1991 рік. Фото: архів Сеїта-Яг’ї Казакова.
Джерело: 90.in.ua
Джерело: 90.in.ua
64.
Вишивальниця. Місто Бахчисарай, 1920-ті роки. Фото: Усеїн Боданінський. Джерело: книга листівок «Кримські татари. Crimean Tatars. Qirim Tatarlar». Майстер книги, Київ, 2020 рік.
65.
У кримських татар була культура поважного ставлення до води, що знаходило відображення в створенні джерел і фонтанів, які слугували важливими осередками спільноти.
66.
Блуза «Орнаменти Лесі».
67.
Леся Українка з братом Михайлом на березі Чорного моря. Крим, 1897 рік.
68.
Гребінь для догляду за бородою. Джерело: приватна колекція Рустема Скибіна.
69.
Аспр — монета, Генуезьке карбування за правління Хаджи Герая. Місто Кефа, нині Феодосія.
70.
Ескіз кисета «Кирим».
71.
Ханський палац до «реставрації» та краєвиди Бахчисарая часів СРСР. Джерело: >Крим. Реалії.
72.
Сукня «Адавіє».
73.
Чоловіки на південному березі Криму. Село Сари-Су, 1905. Джерело: архів барона Жозефа де Байя.