У попередній
великій колекції, в співпраці
з музеєм Гончара, ми розробили вишиванки,
представивши регіони, які мають сталі вишивальні мотиви. Біле по білому –
на території Полтавщини, різнобарв'я –
на Вінниччині,
глибина кольору – на Закарпатті.
Однак є області, вишивка яких майже не збереглась – переважно це Південні та Східні території України. Натхненні особливостями цих регіонів, ми представили наше сучасне бачення притаманної їм вишивки.
В проєкті "Своя сорочка" ми знайомимо вас
з історією регіонів через розкриття сенсів колекції, у складний та небезпечний час ніби супроводжуючи додому.
Обираючи ці регіони, ми хочемо залишити сучасний спадок наступним поколінням. Зробити так, щоб важливі сенси продовжували жити, а історію неможливо було переписати.
Кожна з дизайнерок ETNODIM проводила власну дослідницьку роботу по
визначеному
регіону та знаходила там саме те, що відгукувалось
найбільше та надихало на
розробку
дизайнів.
Лейтмотивом колекції стала тема архітектури південного сходу: оздоблення житла, сучасні архітектурні рішення, монументальне мистецтво на будівлях.
Етнографічний регіон Південна Бессарабія
Марія Павлюченко
дизайнерка
Марія Павлюченко
дизайнерка
«Моїм регіоном дослідження стала Південна Бессарабія, яка також має
назву
Буджак
(тур. Bucak – «кут»). Це територія широких рівнинних степів та
теплого,
щедрого
сонця.
Я відшукувала красу у природі – в місцевих рослинах та
квітах, з
їх
різноманіттям форм
та яскравих відтінків.
Додатково я досліджувала фотоматеріали
з експедицій цим регіоном
креативного
колективу Old Khata project. День від дня
я
поглиблювалась в
етнографічні
записи, шукала старі фотокартки, на яких можна було розгледіти як
одягалися
колись жінки цього регіону».
Ми говорили про батьківський дім, дитячі спогади, теплі моменти життя, що
формують нас як особистостей. Ми прагнули розробити такий одяг, вдягаючи який
кожна жінка почувала б себе комфортно
та затишно – у “своїй сорочці”».
Етнографічний регіон Нижнє Подніпров’я
Частина Миколаївської області
(Новий Буг, Южноукраїнськ)
Частина Дніпропетровської області (Кривий Ріг, Кам’янське, Павлоград, Жовті Води)
Частина Запорізької області (Гуляйполе, Балабине, Вільнянськ)
Частина Донецької області (Мар’їнка, Бахмут, Авдіївка, Волноваха)
Частина Луганської області (Алчевськ)
юлія єфімчук
дизайнерка
юлія єфімчук
дизайнерка
«Джерелом натхнення для створення виробів стала пам’ятка архітектури кінця 19 — початку 20 століття – будинок Барського у місті Кропивницький.
Палац Барського — це одна з найстаріших будівель центральної України. Будинок надихає легкістю кольорів та ніжним декором. В один момент захотілося створити одяг, який відображає естетику будівлі та регіон, який надихає довгими літніми вечорами, спекотним літом та широкими полями».
Етнографічний регіон Причорномор’я
Частина Одеської області (Чорноморськ, Южне)
Частина Миколаївської області (Вознесенськ)
Анна Фесенко
дизайнерка
Анна Фесенко
дизайнерка
«Об'єктом мого дослідження став регіон Причорномор'я, який я
розкрила через призму творчості Поліни Райко. Вона – яскрава
представниця наївного мистецтва
і визначна постать для мене
особисто.
Тож новина про те, що її будинок у місті Олешки затопило
внаслідок підриву Каховської ГЕС, стала для мене дуже болісною.
Будинок мисткині, який був справжнім витвором мистецтва, зазнав
великих руйнувань».
Сорочка причорноморʼя
перейти до продукту →Своєю роботою я хочу підкреслити, що неможливо зруйнувати культуру народу, поки вона продовжує осмислюватися та набувати нових форм».
сорочка поліна
перейти до продукту →Своєю роботою я хочу підкреслити, що неможливо зруйнувати культуру народу, поки вона продовжує осмислюватися та набувати нових форм».
Етнографічний регіон Приазов’я
Частина Запорізької області (Бердянськ, Мелітополь, Генічеськ)
Частина Херсонської області (Нова Каховка)
Лілія Касянчук
дизайнерка
Лілія Касянчук
дизайнерка
«Мене, як і більшість українців, шокував підрив Каховської ГЕС.
Затоплені населені пункти та екологічна катастрофа. Я почала більше
дізнаватися про втрати і руйнування. Вразила історія містобудування
Нової Каховки, та особливі монументальні оздоблення, ініціатором
яких був Олександр Довженко. У Довженка була ідея на противагу
великим втратам української спадщини, через затоплення великого
лугу, створити дуже красиве українське місто
і вкласти якомога
більше українських кодів. Тому будівлі міста були оздоблені
кам’яними вишиванками, неповторними орнаментами, які стали
прикрашати місцеві будівлі».
Кам’яні вишиванки Нової Каховки стали одним із символів української спадщини:
окупованої, зруйнованої, відродженої. Хотілося створити одяг, який буде
нагадувати про ці рельєфи
і оздоблення міста».
У багатьох панно переважають рослинні елементи, в яких простежується зв'язок з народною вишивкою та мистецтвом українського модерну. Звідси і з'явилася назва – “Кам'яна вишиванка”».
Регіон Приазов'я щедрий на монументальне мистецтво. Колись
я захопилася
мозаїками і помітила, що багато творів знаходяться в Маріуполі. І тоді в мене
з'явилася мрія – відвідати місто та побачити ті мозаїчні панно на власні очі.
Зараз Маріуполь окупований, а більшість панно понівечено обстрілами. Це сумна
і
трагічна тема: про втрачений дім сотень тисяч українців, а особисто для мене –
ще й про мрію, яка не збулася».
Мозаїки Маріуполя створювалися
в часи обмежень у вираженні творчої думки:
мистецтво повинно було відповідати вимогам соцреалістичного зображення. Але
навіть за таких умов митцям вдавалося проявляти чітко виражене українське
обличчя і дух свободи. Коли ми обирали тему регіонів, мені захотілося відтворити
пам'ять про ці мозаїчні твори. Серед них особливе місце зайняли панно Алли
Горської: “Дерево Життя та Боривітер”».
Ми би хотіли, щоб кожен виріб з цієї колекції міг стати ланцюжком у майбутнє, розповіддю про нас сьогодні тим, хто буде завтра.
Щоб «Своя сорочка» стала не тільки частиною гардеробу але й, можливо, сімейним надбанням / реліквією / цінністю.
