“Первоцвіт”. Міфологема
Давня людина (як і ми з вами) уявляла собі творення
світу, як певну подію, акт, що відбувається на початку
часів. Світ створюється богами, або дві пташки можуть
«породити» яйце, з якого створиться світ, або два ковалі
виковують світ.
Це сакральний, священний час першотворення, де все
відбувається вперше і ці перші зразки творення є
ідеальними.
Перший Бог, перша людина, перший шлюб, перша
квітка…
Парадигма (зразок, приклад) копіюється, повторюється
раз за разом і стає …недосконалою. Так міфосвідомість
пояснює нам, чому світ не ідеальний.
Але у людей є спосіб повернення до моменту створення
світу і цим механізмом повернення є обряд або ритуал.
Програвання ситуації, яка нагадує нам про сакральне,
про ідеальну форму чи процес - яким все має бути.
Людина зростає і живе в культурному, предметному,
ціннісному середовищі, вона від народження оточена
уявленнями, символами, оповіданнями, прикметами,
способами діяльності, що властиві її народу.
Традиції, образи, світосприйняття закріплені і
оприявлені у піснях, казках, легендах і переказах,
прислів’ях та приказках.
Можемо вважати такі приховані і наявні історії, традиції,
символи, забобони, звички уламки міфу, які впливають і
на сучасну людину, її поведінку, на уявлення про себе і
інших, на спосіб життя.
Говорячи про міфологеми, ми хочемо торкнутись ніби
абстрактних, але зрозумілих всім і близьких образів -
Розмай, Звір, Земля, Весна, Ліс.
Давня людина (як і ми з вами) уявляла
собі творення світу, як певну подію,
акт, що відбувається на початку часів.
Світ створюється богами, або дві
пташки можуть «породити» яйце, з
якого створиться світ, або два ковалі
виковують світ.
Це сакральний, священний час
першотворення, де все відбувається
вперше і ці перші зразки творення є
ідеальними.
Перший Бог, перша людина, перший
шлюб, перша квітка…
Парадигма (зразок, приклад)
копіюється, повторюється раз за разом
і стає …недосконалою. Так
міфосвідомість пояснює нам, чому світ
не ідеальний.
Але у людей є спосіб повернення до
моменту створення світу і цим
механізмом повернення є обряд або
ритуал. Програвання ситуації, яка
нагадує нам про сакральне, про
ідеальну форму чи процес - яким все
має бути.
Людина зростає і живе в культурному,
предметному, ціннісному середовищі,
вона від народження оточена
уявленнями, символами,
оповіданнями, прикметами, способами
діяльності, що властиві її народу.
Традиції, образи, світосприйняття
закріплені і оприявлені у піснях,
казках, легендах і переказах, прислів’ях
та приказках.
Можемо вважати такі приховані і
наявні історії, традиції, символи,
забобони, звички уламки міфу, які
впливають і на сучасну людину, її
поведінку, на уявлення про себе і
інших, на спосіб життя.
Говорячи про міфологеми, ми хочемо
торкнутись ніби абстрактних, але
зрозумілих всім і близьких образів -
Розмай, Звір, Земля, Весна, Ліс.
губиться в цих трав’яних
хащах, як у заметах зоряного
неба” - за Вінцензом.
Тобто квіти – це зоряне небо,
що оселяється на землі.
«Розмай» – це пробудження
весняної енергії. Тут буйне
цвітіння, багатство природи.
Кожна квітка – фрактал на
величному полотні природи.
трав’яних хащах, як у заметах зоряного
неба” - за Вінцензом.
Тобто квіти – це зоряне небо, що
оселяється на землі.
«Розмай» – це пробудження весняної
енергії. Тут буйне цвітіння, багатство
природи. Кожна квітка – фрактал на
величному полотні природи.
Світ тварин є відображенням
людського. Кожна істота відіграє свою
роль у космічному порядку речей.
“Завжди і всюди, де жили люди, за всіх
обставин, у кожному куточку світу
з'явилися міфи, і були вони живим
джерелом натхнення для всіх людських
починань у матеріальній та духовній
сфері”, - Джозеф Кемпбелл.
Людина не може відростити собі крила,
але вона може спроектувати літак.
людського. Кожна істота
відіграє свою роль у
космічному порядку речей.
“Завжди і всюди, де жили
люди, за всіх обставин, у
кожному куточку світу
з'явилися міфи, і були вони
живим джерелом натхнення
для всіх людських починань у
матеріальній та духовній
сфері”, - Джозеф Кемпбелл.
Людина не може відростити
собі крила, але вона може
спроектувати літак.
землю, називаючи її “мати
рідна”, “свята”, “годувальниця
наша”. Клятва землею -
найвірніша та найстрашніша.
Образ “Земля” нагадує нам
Довженка, Кобилянську,
виставку “Серце землі” з
роботами Нікіти Кадана,
Жанни Кадирової, Алевтини
Кахідзе і не тільки.
Мистецтво і до сьогодні шукає
містичний символізм давніх
вірувань у стосунках
українського народу з
природою.
називаючи її “мати рідна”, “свята”,
“годувальниця наша”. Клятва землею -
найвірніша та найстрашніша.
Образ “Земля” нагадує нам Довженка,
Кобилянську, виставку “Серце землі” з
роботами Нікіти Кадана, Жанни
Кадирової, Алевтини Кахідзе і не тільки.
Мистецтво і до сьогодні шукає
містичний символізм давніх вірувань у
стосунках українського народу з
природою.
Весна – час пробудження та
початок року.
Муза, яка спонукає митців
творити.
На нашу думку найбільш
тонко та лірично про весну
говорить поет Богдан-Ігор
Антонич, хоча писали про неї
чи не всі українські поети та
поетки.
Весна – час пробудження та початок
року.
Муза, яка спонукає митців творити.
На нашу думку найбільш тонко та
лірично про весну говорить поет
Богдан-Ігор Антонич, хоча писали про
неї чи не всі українські поети та
поетки.
В усіх мовах людина описує
світ виключно людськими
дієсловами - наприклад,
“сонце встає та сідає”, “земля
прокидається”, “вітер дмухає” -
це ще раз доводить, що ми
сприймаємо природу як
мисляче тіло.
Адже все, що ми знаємо про
себе, ми переносимо на світ.
І навпаки.
В усіх мовах людина описує світ
виключно людськими дієсловами -
наприклад, сонце встає та сідає”, “земля
прокидається”, “вітер дмухає” - це ще
раз доводить, що ми сприймаємо
природу як мисляче тіло.
Адже все, що ми знаємо про себе, ми
переносимо на світ.
І навпаки.
Ліс турбується про людину,
виробляє кисень, обдаровує
їжею, але й випробовує.
Наприклад, кедрове дерево
українці вважають священним,
а кедровий ліс - Божим лісом, бо
люди могли там вижити
не маючи хліба.
Ліс турбується про людину, виробляє
кисень, обдаровує їжею, але й
випробовує.
Наприклад, кедрове дерево українці
вважають священним, а кедровий ліс -
Божим лісом, бо люди могли там
вижити не маючи хліба.
За допомогою міфології в
людей сформувалась
іфосвідомість.
У кожної нації вона
оригінальна та підкреслює її
унікальні риси.
За допомогою міфології в людей
сформувалась міфосвідомість.
У кожної нації вона оригінальна та
підкреслює її унікальні риси.
Міфосвідомість - це історично перший тип суспільної
свідомості.
І протягом нашої історії ми виймаємо звідти релігію,
політику, естетику, мораль, філософію та інше.
Через грунт міфосвідомості вгору підіймаються,
проростають міф та міфологія, ніби Первоцвіт.
Міфосвідомість - це історично перший
тип суспільної свідомості.
І протягом нашої історії ми виймаємо
звідти релігію, політику, естетику,
мораль, філософію та інше.
Через грунт міфосвідомості вгору
підіймаються, проростають міф та
міфологія, ніби Первоцвіт.
Наталія Кривда – докторка філософських наук,
сучасна українська філософиня та публічна
інтелектуалка.
Наталія Кривда – докторка
філософських наук, сучасна українська
філософиня та публічна інтелектуалка.
