За словами фотографа Степана Лісовського, ця зйомка містить в собі не стільки тільки задум, скільки освітницький відтінок. Задача, яку перед собою ставила знімальна команда - це інтеграція вишиванки у простір незвичний для ока. “Це не стара хата, не Карпати, не український обряд, а сучасне мистецтво, сучасних митців.”- говорить Степан.
Автор зйомки хотів візуально підкреслити її гармонійність в площині теперішнього і майбутнього.
У зйомці були задіяні роботи таких художників та художниць:
Роман Михайлов художник з Харкова
Роман працює з сучасністю, фіксує теперішнє в його різноманітті, хаотичності, нашарованості, транслює дух часу. Художник висвітлює гостру проблематику (соціуму) та критично осмислює соціально-політичні процеси.
Представлені роботи досить сильно відрізняються від того, з чим зазвичай працює художник. Він виконав їх для друга, який повернувся з фронту. Тут Роман не маніфестує конкретний образ. Ця серія про світле, яке нікуди не зникає, навіть у найтемніші часи. Природа залишається, сонце щодня сходить і будить землю, будить рослини, міста.
Анастасія Лелюк художниця з Луганська живе та працює в Києві.
Серія “ Коли я дивлюся на гори, я бачу терикони”
Ці роботи відображають як змінилось сприйняття сходу України.
“Є багато речей з мого регіону за якими я сумую. Одне з них - це терикони. В моїй картині світосприйняття, вони набули символічного значення, як сучасні кургани степів. Це не є справжні гори, але це перші гори, які я побачила. Їх неможливо підкорити або присвоїти. Можна тільки спостерігати, милуватись, як антропоцентричним явищем. Але в той же час це і наслідок взаємодії людини з природою. Таємничі шари землі, які вийшли на поверхню. Тому коли я дивлюсь на гори, то бачу терикони.”
Анна Миронова народилася і працює у Києві
Роботи Анни Миронової, попри їхню візуальну безпредметність, зображають конкретний сюжет. Мистецький процес супроводжується постійним фотографуванням простору, який згодом переходить на папір. Графіка є основним медіумом практики художниці, де абстрактні мотиви відсилають нас до ранкового пейзажу, про момент тиші у мглі, простору спогадів та пізнання.
В імпресіоністичній техніці дрібні штрихи, які зливаються в маси, формують зображення. Роботи з серії “Наближення” мінімалістичні та медитативні. Рисунки кольоровим олівцем створювалися впродовж трьох років як результат довготривалої роботи в оточенні місця, не означеного географічними координатами.
