Під гаслом: "Одяг - це не тільки про фізичний, а і про емоційний комфорт" - ми спробували дослідити, як вишиванка вписується у буденний ритм українок.
За 2 тижні після оголошення умов участі у проекті "Вплив вишиванки на повсякденне життя" ми отримали близько 600 заявок. Учасники ділилися своїми особливими історіями, розповідали про свою діяльність та власне ставлення до вишитого одягу. Командою ETNODIM було обрано чотири різні, контрастні між собою образи, чотири дівчини для інтерв'ю-проекту. Ми подарували їм сукні, аби свій звичний день вони провели у вишиванці і поділилися своїми враженнями.
Учасницями проекту стали:
1. Аліна Кондратенко – фотограф-портретист, яка займається цим вже 10 років.
2. Дарина Брикайло - громадська активістка у сфері онкології, співзасновниця громадської організації Soul Sisters, соціальна підприємиця. Мама трьох дітей.
3. Тетяна Терен - журналістка і культурна менеджерка, працює виконавчою директоркою Українського ПЕН-клубу – організації, яка займається правозахистом, промоцією культури і літератури.
4. Ніка Прохорчук – робить відео-огляди гаджетів для Youtube каналу "Rozetka", волонтер у "Клубі добродіїв".
Учасниця перша - Аліна Кондратенко
Я давно слідкую за брендом Етнодім і мені завжди подобалася їх естетика. Проект видався цікавою можливістю для більш близького знайомства з компанією. Вдягнути вишиванку я вирішила в подорожі Францією. Сукня-вишиванка - це вже достатньо впізнаваний одяг і досить зручний для прогулянок містом.
До того ж сукня - це вже практично готовий лук - потрібно підібрати тільки взуття і аксесуари. З взуттям до речі теж все легко складається - під спеціальні події цілком пасуватимуть туфлі на підборах, а для повсякденних прогулянок можна взути зручні кросівки.
Cукня - Borodina Dark
Подорож почалася з Парижу, я мала кілька зйомок в цей день і прогулянку містом з другом.
Виявилось, що працювати в такій сукні теж дуже зручно - вона довга, вільного покрою, не обмежує рухи. Мені подобається, коли під час зйомки, я не думаю про те, як буде виглядати, якщо я присяду, наприклад. Перша зйомка зранку була з Іреною Карпою, вона схвально відмітила мій український лук.
На прогулянці я відчула себе дуже особливо практично одразу - офіціант з кафе на вулиці, що розташоване прямо під будинком де я жила, голосно запитав англійською: «Do you speak French? Where are you from?». Почути від паризького офіціанта англійську мову - дорогого коштує.
Мій друг - швейцарець іспанського походження, одразу зрозумів, що це не просто сукня, а предмет, що має пряме відношення до національного одягу, дуже захоплювався і робив багато компліментів. Ми з ним багато говорили про те, що наразі дуже рідко, у великих містах, хтось носить речі, які мають відношення до етнічної ідентифікації, а це можна робити круто і сучасно.
Мені подобається загальний образ, який створює сукня-вишиванка - я відчуваю себе сучасною українкою, це для мене важлива частина самоідентифікації. Також вона дає багато простору для творчості - можна міксувати образи, додаючи аксесуари, міняючи зачіску або взуття.
Висновок з моєї подорожі - вишита сукня це ідеальне рішення. Вона круто виглядала і в ресторанах як доречне вбрання, і на денних прогулянках по містах, і навіть як робочий одяг для проведення зйомок.
Учасниця друга - Дарина Брикайло
Я давно мріяла про сукню і саме від Etnodim. Але, не дуже вірила у свої сили, бо кількість учасників була вражаюча. А коли отримала, то хотілося вдягнути одразу в магазині. Разом з тим я все ніяк не могла наважитися. Адже для мене вишиванка - це святковий одяг, навіть урочистий. Великі свята, важливі події, але точно не просто так одягнути на зустріч. Тому почуття були змішані.
Сукня - Temple 2
Наче дуже красиво одягнена, як для буденних справ. А коли прислухалася до своїх почуттів, сукня зробила магію. В мене одразу покращився настрій, захотілося красивий макіяж, зачіску, я дістала красиве взуття і все, мій день одразу пройшов у гарному настрої. А ще сукня дуже тактильна. По вишивці хочеться проводити руками та відчувати кожну ниточку під пальцями.
Мені не робили компліментів, але погляди на собі я ловила. На питання чи буду носити вишиванку і далі, Дарина Брикайло відповіла: “Так! І тепер вже не тільки по святах”.
Більше про день у вишиванці від Дарини Брикайло можна послухати на (громадському радіо).
Учасниця третя - Тетяна Терен
Мені давно здавалося, що здивовані реакції на вишиванку як щось унікальне і викличне лишилися в минулому, і ця думка підтвердилася – написала Тетяна Терен. Того дня у мене було кілька робочих зустрічей, тому я від самого ранку була в сукні. Я обрала саме цей день, оскільки ввечері мала відбутися щорічна вечірка журналу Harper’s Bazaar Ukraine. Тому вирішила, що це буде хороший привід уперше одягти сукню від ETNODIM.
Але поза вечіркою і зустрічами з колегами, це був звичайний насичений день, який включав у себе поїздки в маршрутках, таксі, на метро, роботу в кав’ярні й похід до перукаря. Тому я “протестувала” свою сукню на різних аудиторіях і в різних середовищах.
Сукня - Wave
"На щастя, час, коли вишиванка щоразу була викликом, знаком протесту минув. Я рада, що вишиванка лишилася джерелом натхнення для наших дизайнерів, а водночас, що вона ввійшла у нашу щоденну побутову культуру, не ставши при цьому частиною “шароварщини” і зберігши все-таки ставлення до неї як особливого одягу – не лише святкового, а й з особливим значенням."
Реакції стосувалися не стільки того, що це вишиванка, а того, що це гарна сукня. "Одна жінка на автобусній зупинці запитала, де таку можна купити"– поділилася Тетяна.
Учасниця четверта - Ніка Прохорчук
"Я обожнюю вишиванки. Мені здається, що більшість людей сприймають їх виключно, як святковий одяг на День Незалежності або інше державне свято. А я думаю, що вишиванок має бути більше саме в повсякденному житті" - пише Ніка Прохорчук.
Спочатку я збиралася спланувати свій день у вишиванці, але потім вирішила провести звичний. Мені було цікаво, що скаже коханий. Йому дуже сподобалось. Декілька разів повторював: "Чого така красива?" Звертали увагу і в офісі, і на вулиці робили компліменти. Я купувала каву і за мною стояв чоловік, який сказав: "Одразу видно, що в столицю приїхала справжня львів'янка і мова, і одяг". Мене досить часто питають звідки я і плутають з львів'янами, кажуть, що вимова дуже схожа. Хоча я народилась в Києві, і все життя до цього року в побуті використовувала російську мову.
Сукня - Butterfly Dress
"Сукня додала настрою, я почувала себе королевою. Тепер розумію, що ця сукня стане базовою річчю в моєму гардеробі. Одяг впливає на думки та навіть поведінку людини. Намагаюсь в житті носити більше суконь і спідниць. Змінюється і хода, і рухи, і настрій з'являється суто жіночий - кокетливий."
За результатом дослідження, після вивчення 600 анкет та 4 протестованих суконь, можна висунути гіпотезу, що більшість українок сприймають вишиванку, як святкове вбрання до Дня Незалежності або релігійних свят. Але вони готові експериментувати та змінювати це. Вишивана сукня може вплинути на настрій та формування подій протягом дня. А суспільство у своїй більшості вже не реагує на вишиванку як на щось надзвичайне.
Статтю підготувала - Манана Глонті
